Маємо: dedicated сервер з автоматично встановленою будь-якою системою Unix-like.
Треба: встановити (чи додатково чи оновитися до) Fedora Linux.
Встановлювати будемо по мережі (network installation), адже: по-перше, зазвичай або в цьому ж датацентрі, або десь дуже і дуже поруч є високошвидкісне дзеркало Fedora; по-друге: на сервері, звісно, є високошвидкісне підключення до мережі (як правило — не менше 100Мб/с).
Рецепт, можливо з деякими незначними правками, підходить до більшості сучасних дистрибутивів Лінукса, тому їх прихильники також можуть почерпнути собі корисну інфу.
Звісно, оптимальний варінт — не мучитися, а мати IP-KVM, проте в більшості ДЦ їх використання виливається у додаткові витрати, а ми ж цього не хочемо? Якщо так — до праці…
Хто має вже встановлену систему — можна відразу переходити до п.2, всім іншим:
1. Встановлюємо будь-яку доступну систему Unix-like (Linux/FreeBSD тощо)
Зазвичай датацентри пропонують певний набір вже доступних до автоматичного встановлення шаблонів операційних систем. Тому заходимо на панель керування, шукаємо щось на зразок “root server” чи “dedicated server“, потім — “Нова інсталяція“.
Після завершення процесу зазвичай на контактне мило приходить оповіщення.
2. Підготовка до встановлення Fedora Linux
2.1. Заходимо на вже встановлену систему по SSH.
Для Віндовс-користувачів качаємо PuTTY, лінуксоїди і так зазвичай мають ССШ-клієнта. 🙂
2.2. Скачуємо образ для мережевої установки. Для, наприклад, Fedora-14 це буде:
cd /boot
wget -O F14-vmlinuz http://fedora.vc.ukrtel.net/linux/releases/14/Fedora/i386/os/isolinux/vmlinuz
wget -O F14-initrd.img http://fedora.vc.ukrtel.net/linux/releases/14/Fedora/i386/os/isolinux/initrd.img
2.3. Правимо конфіг GRUB
# grub.conf generated by anaconda
default=0
timeout=1
splashimage=(hd0,0)/boot/grub/splash.xpm.gz
hiddenmenu
title Fedora (2.6.32.26-175.fc12.i686.PAE)
root (hd0,0)
kernel /boot/vmlinuz-2.6.32.26-175.fc12.i686.PAE ro root=UUID=d5d4976f-4053-489e-b1a2-612e7fc2947f LANG=uk_UA.UTF-8 SYSFONT=latarcyrheb-sun16 KEYBOARDTYPE=pc KEYTABLE=us rhgb quiet
initrd /boot/initramfs-2.6.32.26-175.fc12.i686.PAE.img
#
# до цього моменту існуючий конфіг
#
# тепер вписуємо образ інсталяції
#
title netinst_14
root (hd0,0)
kernel /boot/F14-vmlinuz ip=10.0.0.2 netmask=255.255.255.0 dns=82.207.71.1 gateway=10.0.0.2 ksdevice=00:11:00:00:B0:00 vnc vncpassword=0123456789 lang=en_US keymap=us repo=http://fedora.vc.ukrtel.net/linux/releases/14/Fedora/i386/os
initrd /boot/F14-initrd.img
, де:
default=0
— який title буде грузити ГРУБ (рахунок іде з нуля!). В нашому випадку повинно стояти 1.
ip,netmask,dns,gateway
: налаштування ІР для мережевої картки вашого сервера (впишіть вірні!).
ksdevice=
— який інтерфейс буде використано при інсталяції (можна вказувати у вигляді назвиeth0
, абоlink
(ПЕРШИЙ мережевий інтерфейс, на якому буде живий лінк) проте рекомендую використовувати цей параметр у вигляді MAC-адреси мережевої картки вашого сервера, це позбавить клопоту в тому разі, якщо у Вашому сервері більше, ніж одна картка (а це зустрічається часто-густо /друга картка використовується для бекапа тощо/).vnc
— включити VNC для графічної інсталяції.
vncpassword
— пароль для підключення до VNC-сервера.
repo
— репозиторій встановлення (оберіть найближче до Вашого сервера дзеркало зі списку http://mirrors.fedoraproject.org/publiclist/Fedora/14/ для 14-ї Федори /оптимально використовувати металінк – та про це пізніше/ ).
2.4. Зберігаємо конфіг та перезагружаємося.
3. Графічне встановлення Fedora Linux по VNC
3.1. Качаємо (якщо не мали, звісно) VNC клієнт, наприклад TightVNC .
3.2. Перевіряємо доступність нашого сервера (ping IP_of_server
). Після перезавантаження він доступний за кілька хвилин — в залежності від апаратної конфігурації Вашого сервера.
3.3. Підключаємося до графічної інсталяції. Запускаємо VNC-клієнта і у віконці “VNC-server” вписуємо “IP_servera:1” (замість IP_servera, впишіть, власне, ІР-адресу сервера).
3.4. Після натискання кнопки “Ок” наш VNCviewer пыдключаэться до VNC-сервера і маємо перед собою віддалений екран, на якому маємо початок графічної інсталяції.
3.5. Вуа-ля! Встановлюємо Fedora на віддалений сервер так, наче він прямо перед нами.
4. Куди рости?
4.1. Після встановлення в директорії /root маємо файлик /root/anaconda-ks.cfg . Він може бути використаний як основа кік-старт файлу для інсталяції. Та про це — іншим разом.
4.2. Звісно, приведені опції Анаконди (інсталятора Fedora Linux) не показують всієї потужності. Тому для тих, хто зацікавився, прошу фул-ліст: https://fedoraproject.org/wiki/Anaconda_Boot_Options та http://fedoraproject.org/wiki/Anaconda/Kickstart