Виникла було якось потреба звантажити якусь попередню версію скайпа щоб відчути відмінності (точніше показати замовнику ті відмінності).
Якщо знаємо версію та білд, то посилання на звантаження формується таким чином (для Віндовса):
http://download.skype.com/msi/SkypeSetup_4.0.0.227.msi
Як видно, Skype версія 4, субверсія 0.0, білд 227.
Однострічкова копіпаста:
PROXY=http://proxy.localdomain:3128; export http_proxy=${PROXY};export ftp_proxy=${PROXY};export HTTP_PROXY=${PROXY};export FTP_PROXY=${PROXY};
Вчора на 1+1 після ТСН дивився “Україна.Гетто для тварин.” Основний месседж програми був в тому, що зоопарк готують до банкротства з наступним продажем землі столичного зоопарку під будівництво. Зокрема, була озвучена цифра в розмірі $1,8 млрд. за 310 га. При цьому вчора ж Укртелеком продали за 10,5 млрд.грн, тобто за $1,3 млрд.
export HISTTIMEFORMAT=" [%Y-%m-%d %H:%M:%S] "
Маємо: dedicated сервер з автоматично встановленою будь-якою системою Unix-like.
Треба: встановити (чи додатково чи оновитися до) Fedora Linux.
Встановлювати будемо по мережі (network installation), адже: по-перше, зазвичай або в цьому ж датацентрі, або десь дуже і дуже поруч є високошвидкісне дзеркало Fedora; по-друге: на сервері, звісно, є високошвидкісне підключення до мережі (як правило — не менше 100Мб/с).
Рецепт, можливо з деякими незначними правками, підходить до більшості сучасних дистрибутивів Лінукса, тому їх прихильники також можуть почерпнути собі корисну інфу.
Звісно, оптимальний варінт — не мучитися, а мати IP-KVM, проте в більшості ДЦ їх використання виливається у додаткові витрати, а ми ж цього не хочемо? Якщо так — до праці…
За допомогою nslookup чи dig можна опитати віддалений BIND nameserver щодо номеру його версії (релізу, а деяких випадках і ОСі):
dig version.bind txt chaos @nameserver ;; ANSWER SECTION: VERSION.BIND. 0 CH TXT "8.3.4-REL"
# мережева картка
DEVICE=eth1
# отримувати адреси динамічно (DHCP)
BOOTPROTO=dhcp
# MAC-адреса мережевої картки
HWADDR=00:00:00:00:00:0A
# при старті піднімати пристрій
ONBOOT=yes
# не використовувати службу AVAHI (zeroconf)
NOZEROCONF=yes
# встановити цю метрику на деф.маршрут
METRIC=10002
# НЕ використовувати налаштування DNS, які прийшли з сервера
# (по факту -- не перезаписувати файл /etc/resolv.conf)
PEERDNS=no
# аналогічно для маршрутів (по замовчуванню)
DHCLIENT_IGNORE_GATEWAY=no
DEFROUTE=no #WTF? аналог? ХЗ
Якщо маємо доступ до SSH під аккаунтом root, а ми ж його маємо, бо використовуємо аутентифікацію по SSH-ключам, так?
Відповідно заходимо на шелл віддаленого сервера, пишемо
cat /etc/psa/.psa.shadow
Вуаля: маємо пароль в чистому вигляді. Він підходить для аутентифікації на веб-морду ПЛЕСКа (http://my.domain:8443) під логіном admin. Та і для аутентифікації на шел, якщо пароль НЕ мінявся, або мінявся тільки через веб-морду. Якщо ж пароль на обліковий запис root мінявся через шел, то вибачайте, бананів нема. 🙂
Щось останнім часом зачастили алярмові ситуації. Та нічого — і не таке бачили.
Наразі мусимо терміново встановити систему моніторингу на віддалений сервер, щоби замовник бачив стан корча, на апгрейд якого не хоче тратити гроші. 🙂
Що ж — покажемо йому, що там на цьому сервері робиться…
